Прохолодним серпневим світанком
обійму на прощання Літо…
Пригорнуся до нього так палко,
що крізь хмари проллється світло!..
Зашепочуть пожовклі дерева,
заспівають посріблені трави:
“Як же ми тепер будем без тебе?
Що Зима люта зробить із нами?..”
Посміхнеться розважливо Літо
і промовить: “облиште ці думи!
Не така вже й страшна вона, діти –
погніви́ться, та лиш загарту́є!”
Фото – Тіт Леонід
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 12-08-2020
