Троянди милі, так прекрасні,
Красою тішиться світанок,
Барвисті платтячка атласні,
Парфум розвіяли духмяно.
Вдихнувши пахощі блаженно,
У простір стелеться натхнення,
Роботи стільки для маестро,
Тож скрипка чується і флейта.
Мабуть, створив сам Бог ці квіти,
Душі, відчути досконалість,
Бодай в похмурі дні зоріти,
У тьмянім холоді реалій.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.04.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
4 коментарі “У холоді реалій”
Обожаю розы, а прочитав стих, почувствовала их аромат буквально рядом – настолько все реалистично и “вкусно” описано.
Благодарю Olvia!
Прекрасно…
Лізо, дякую за ці чудові рядочки…
Перед очима розкішна краса троянд та солодкий запах.
І аромат матіоли чомусь відчуваю…
Дякую Наталія!По правді кажучи матіолу відчула також,коли писала рядки.