Для голосування необхідно авторизуватись

Дощ

Ми пам’ять втопимо в дощах,
чекаючи проміння літа
чи, може, подарунку звідти —
відлуння теплоти хоча б.

Потонуть у гіркій іржі
будинки наші, наче кволі,
натомлені в безкраїм морі,
старі поважні кораблі.

Тоді, лишившись сам на сам
із хвилями брудної люті,
між водяної каламуті
ми пам’ять віддамо дощам.

Богдан Ковальчук.
25.07.18, Київ.

3

Автор публікації

Офлайн 3 роки

Богдан Ковальчук

8
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 09-08-2018