Йдуть блукаючі акробати.»
(Гійом Аполлінер)
Ми акробати:
Жонглюємо залізними інструментами,
Граємо безглузду виставу
У цьому цирку людей,
Блукаємо селищами жебраків,
Людей, що раптом стали безхатьками,
І не хочуть дивитися ніяких вистав:
Навіть наших – таких дотепних,
Не хочуть слухати ніякої музики:
Навіть цієї – такої голосної,
До грому подібної.
А ми все бавимось
У свої ігри зі смертю,
Дивіться на нас – глядачі ненаситні,
Може колись вам набридне.
Може…
Думок на тему “Акробати”
Неймовірно сподобалось! Так щиро і правдиво про війну. Дуже актуальна тема.
У вірші варто зробити одну поправку – треба поставити кому після “може”. Але то таке. Враження не псує. Я в захваті від Вашої творчості! Усі твори мають спільну тему, але написані так по-різному, з цікавими образами та художніми засобами. І навіть епіграфи підібрані вдало!