Для голосування необхідно авторизуватись

Бажання

                            «die ratten mogen

                              in ihren lochern bleiben

                              das haus noch lange stehen…»

                                                         (Gerhard Jaschke)*

Бажання

Сповнює кожен листок

Осіннього дерева листомрій.

(Хоча, час їм уже облітати)

(Час змінювати колір)

(Час помирати)

Я хочу знати,

Чому так розходяться кола

В калюжах вітряного вересня,

Коли важкі ваговиті води краплі

Падають з сірого неба

(Не неба – чавунного дзвону)

(А вже йдуть дзвонарі,

Що будуть калатати реквієм:

Голос Неба.

Хоч жодний із дзвонарів

Не схожий на Квазімодо –

Реквієм.)

Тобі не пасує бути вульгарною,

А ти йшла калюжами віршів,

Чи то віршоподібних ієрогліфів асфальту

(Скільки років пройшло!)

Як добре знати

(Яка насолода!)

Бажання сірих щурів,

Що ховають свої чорні вологі носи

Серед тріщин минулого,

Серед пивниць вічного вчора,

Серед позавчора середи

(Місто, де кожна П’ятниця Скорботна),

Після якої інколи йде дощ

І настає четвер

(Молодість – теж четвер),

Знати

Бажання іржаводахих споруд

(Будинків – стіни цеглою),

Що вже тисячу літ

Кажуть сновидам: «Двері!»

(Тобі так не пасує дивитись на осінь)

(Але я про це тоді не сказав)

(Нічого)

(Хоча все навколо кричало

Про свої недоречні бажання

Навіть місто, якого немає)

Я загорнусь в чорний плащ,

Буду йти вулицями того вересового міста

(Вікна кольору вересу)

Один,

Доки не настане вічність.

Примітки:

* – «щурі бажають

лишитися у своїх норах

будинок – стояти далі…»

(Герхард Яшке) (нім.)

1

Автор публікації

Офлайн 11 години

bratlibo

951
Коментарі: 46Публікації: 653Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій