Для голосування необхідно авторизуватись

Човни, в яких ми пливемо

                                  «Усі човни речей, човни життів

                                    Поснули в тісних обширах землі,

                                    Нечутно – легкий подих дому…»

                                                                            (Ів Бонфуа)

Човни, в яких пливемо в невідомість:

Вони такі легкі, і навіть легковажні,

І кожна річ стара: горнятко, чайник,

Годинник, окуляри, мешти, плащ, оливо –

Це все човни: на хвилях океану часу

Ми капітани й моряки, рибалки й маяки,

І пливемо без карти і без лоцмана,

І навіть без весла, хоча… Насправді:

Вітрила з нетривкого льону – прозорого,

І кидаємо ятір в безодню синю часу

І в каламуть годин, хвилин заплаву,

Хоча не ту витягуємо здобич,

І не сріблястих лускоплавців, а почвар:

Химерних виродків чужих і тьмяних снив.

Якби ж то кожен дім, якби ж то кожна хата

Була материком або хоча б землею

Незнаною, чи островом, де спочивають ноги

Від хитавниць буття човна,

Від присмаку солоного вітрів,

Від холоду свинцевих хвиль,

Від мороку глибин,

Від втомлених очей матросів,

Від прихистку вітрів – вітрила…

1

Автор публікації

Офлайн 11 години

bratlibo

951
Коментарі: 46Публікації: 653Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій