Широкою, а чи вузькою
Біжить вона аж ген за обрій.
І через гай, і через поле
Спішить до рідного порога.
Щоб хата біла зустрічала,
Мов найдорожчих їй гостей
Сестер, онуків та дітей,
Які колись тут проживали.
Не завжди ті знаходять час
Навідатись до дому свого.
Нехай сюди веде всіх нас
Дитинства й юності дорога.
2017 р.


Думок на тему “Дитинства й юності дорога”
Дуже щире та душевне нагадування про цінне, навіть безцінне – про одвічні родинні цінності, що передаються у спадок від покління до покоління. Це любов до отчого дому, шана і вдячність!