«Ось тобі кінець всіх-на-всіх
обрядів і таїнств –
милість і суд.»
(Григорій Сковорода)
Дієзи цієї осені (скрипка):
Люди ідуть в простір дощу
З парасольками чорними
І думками сумними
Ніби ідуть на суд,
Ніби всі ритуали довершено,
Ніби всі вироки винесено,
Лишився останній – для них.
Чорний тягар парасольки,
і краплі: ба-ра-ба-на-ми.
Чап-чалап місиво – а вулиці,
А вулиці-вулиці і провулки-грати
(На скрипках, а ви думали за…)
Осінь закрита, як цвинтар,
Довершена, як мелодія –
Апокриф
Композитора відлюдькуватого
(Назавжди).
Тонкі лінії холодних струменів
Чи то вітру, чи протягів
Міста паротягового
Вікторіанського і спаплюженого
(Клякси на сторінках країни,
Бо кожна країна – то зошит
Учня невдахи, схоласта чи то ваганта
Середньовічного).
А ви теж блукальці – студенти вічні
Йдіть собі від кляштору до бурси,
Від коледжу до академії,
Може якось надибаєте
Тої кволої мудрості
Що буде нам сенсом
В цьому світі жорстокому..
Автор публікації
Яскравий коментатор
Достижение получено 02.01.2024Титул: Яскравий коментатор