Хмари повислі над полем,
Білий день застеливши бідою.
Серце неньки скалічиться болем
За синів, унесенних війною.
Ворог наш честі не знає.
Підступний, лихий і жорстокий.
Обстрілів гуркіт триває
Попри діток мирних стогін.
Але бійці на «нулі» гордо б’ються,
Не лишають промерзлих окопів.
України сини не здаються,
Слава мужності наших Героїв!
Віримо, скоро побачим
Мирне небо без хмар над полями.
І не зайдуться траурним плачем
Матері за Вкраїни бійцями.
Ми всі разом під прапором рідним
Станем і проженем окупантів,
Та й щоб бути господарем гідним
В своїй мирній улюбленій хаті.
А поки бійці на «нулі» гордо б’ються,
Не лишають промерзлих окопів.
України сини не здаються,
Слава мужності наших Героїв!