Для голосування необхідно авторизуватись

Кавалок

                                      «Ми вилущуєм час із горіхів

                                        І вчимо його знову ходити…»

                                                                          (Пауль Целан)

У лісі горбатої відьми Вічності

Дозріла ліщина Часу.

У кожну жменю горішок:

Кожному – лише кавалок

Часу чи то Часопростору.

Він хробаком виповзає,

Вилазить жуком-шестилапом,

Визирає личинкою:

Банальною і недоречною,

Наче ослінчик

Перед порогом Раю,

Який чомусь Небуттям називають.

Лисі відлюдники

І патлаті анахорети

Наче дон – отой, що гідальго,

Отой, що на конику,

Отой, що сто років самотності

Долає в іржавих латах.

Одягніть корону

На голову Часу –

Тупалу клишоногому,

Якого ми вчили ходити,

Крокувати

І вусами-стрілками

Тикати в сторону Шляху –

Дао.

1

Автор публікації

Офлайн 13 години

bratlibo

946
Коментарі: 46Публікації: 648Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій