«Від неіснування до існування він прийшов до багатьох і був прийнятий як один із них…»

                                                                                                                                        (Джеймс Джойс)

Злива.

Ніби то не літо Калігули,

А часи бородатого Ноя:

Мокнуть граки дзьобаті

І самотній безхатько

У чорному плащі сутінок,

Наче він не філософ буднів,

А дерево лісу бетону й асфальту.

Нехай,

Доки навколо вода:

Між руїнами і дзвіницями

Храмів казуїстики та апокрифів,

Між калюжами-плямами і вікнами

Колючих поглядів,

Між пелюстками півонії

І казкою про опришків

Зійду на палубу корабля вигадки

Намальованого синім чорнилом

На плечі лісової відьми

Чи то німфи, чи то лисиці

(А в неї людське обличчя),

Втечу від живих квітів

І мертвих сторінок книг

Про дивака П’єро

І поставлю над літерами

Теплих днів пожежі Сонця

Апостроф.

Автор публікації

Офлайн 5 днів

bratlibo

1 390

Коментарі: 54Публікації: 1064Реєстрація: 11-04-2020

Яскравий коментатор

Достижение получено 02.01.2024

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій