Є прекрасна в жінки мить,
Коли в очах іскра горить!
І то від інших не сховати,
Навкруг шепочуть: “буде мати…”
Коли, почула добру звістку-
Мов дали спраглому води!
Та чи не диво нам дається,
У квіти вбратись – дать плоди!
Коли під серцем серце носиш,
Всі думи там… там почуття…
І лиш одне у Бога просиш-
Благословіння для дитя!