Для голосування необхідно авторизуватись

Листочок у руках

                                        «Дві паралелі, два меридіани –

                                          От і квадрат. Живи. Твори. Вмирай.»

                                                                                (Євген Плужник)

Вчора блукав вулицями глухої осені, слухав голос холодного осіннього вітру. Навколо була мряка та мжичка, пронизливий холод листопада. Я підібрав з мокрої бруківки яскраво мідний листок дуба червоного (Quercus rubra) – дерева, батьківщина якого далеко за океаном, але доля занесла його на землю Ірландії. А в далині я побачив старого глухонімого двірника, який був мокрий так само як і його вулиця. І тоді я написав у своєму нотатнику таке:

Хотілось би знати:

Від чого ховаються люди

Під парасольками сірими:

Хіба тільки від крапель дощу:

Цього меланхолійного проповідника,

Цього пастора чорного готичного костелу,

Цього чорнокнижника та алхіміка

Моєї Європи, – темної,

Як каптур

Прочанина.

Серед каменів мокрих

Та дерев голих, як душа божевільного,

З осінньою нудьгою

У старому подертому портфелі

Вдаю з себе шанувальника

Чи то напою дивного,

Чи то вітру холодного.

Хоча вітер – теж напій.

Пийте його шодня,

Як п’єте безнадію

Двірника-шульги.

А він теж поет

(А ви і не знали),

А він теж Бах

(А ви і забули),

А він теж філософ

(А ви його книгу вулиць

На вогнище).

Ото ж бо….

1

Автор публікації

Офлайн 8 години

bratlibo

1 134
Коментарі: 46Публікації: 834Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій