Для голосування необхідно авторизуватись

Міст Собачої Зірки

                            «До місяця оповні

                             Душа шалено прагне в глибину, а після – в світ…»

                                                                                  (Вільям Батлер Єйтс)

Я стою на мосту

Між двома безоднями

Хтось перекинув це дерев’яне хитиво:

Підвісне та плетене – часом без поручнів.

Я стою на мосту,

Що висить між галактиками

З ліхтарем – Сіріусом.

Не дарма оцю зірку

Звали відлюдники давнини Собачою.

І не тільки відлюдники,

А жерці Часу ненажерливого:

Великого та невблаганного

Стоокого, але з очима заплющеними.

Я йду в цю чорноту запаморочливу,

В оцю безодню одвічну

Раніше самого Часу існуючу.

Одкровення в моїй торбі кружальцями –

Чи то подарунками, чи то знаками

І в цьому храмі готичному,

Що диваки звуть Нескінченністю:

Розчиняюсь в Істині.

А ви й не бачили

Мої черевики стоптані –

Чи то на порозі залишені,

Чи то в море недбало кинуті.

Тільки не питайте сюди дорогу:

Я все одно не скажу

Ні вам, ні тому жебраку-прочанину

У подертій свиті років,

Що блукає там одвічно

І думає – ніхто не знає про що…

1

Автор публікації

Офлайн 11 години

bratlibo

987
Коментарі: 46Публікації: 688Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій