Для голосування необхідно авторизуватись

Погляди назустріч вітру

                                «Але чому б тобі, хто все пізнав,

                                  До нього не постукати, не кинути

                                  Натяк на істину…»

                                                                          (Вільям Батлер Єйтс)

Грудневе сонце підсліпкуватим монахом

Зазирає в студені болота замшілого Тірону,

Білою сутаною бовваніє у лабіринтах

Монастиря наших сумнівів,

Читає більмами незрячих очей

Книгу єресі нашого дому-каліки,

Книгу з недоречною назвою «Людина»

З якої джентльмен Дарвін

Видер недоречні сторінки

І вклеїв ерзац-обкладинку

З поміткою «одруківки»

По завершенню тексту,

Який ніколи не буде дописаний

Кволою рукою старого паламаря-схизмата,

Що на руїнах Пергаму –

Прямо на його білуватих каменях

Розлив оксамитове чорнило вечора

І сказав «Амен!» галатам-непослухам,

Хотів нашкрябати щось на каменях

Чи то на плитах саркофага

Останнього царя античності

(Таки цензурне і дозволене),

Але згадав (і то вчасно),

Що будь-яке слово в устах босоногих –

Єресь,

Будь-який епіграф на палімпсестах гностиків –

Недоречний,

І навіть якби він не був занімілим,

І пророчив би на схилах Арарату про Вічність

Церкви сивих вірмен-хранителів

Одвічних манускриптів долонь Ноя,

Все одно

Слова обернулись би на птахів –

Тих, що відлітають і не повертаються,

Як погляди, кинуті назустріч вітру.

1

Автор публікації

Офлайн 11 години

bratlibo

987
Коментарі: 46Публікації: 688Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій