Для голосування необхідно авторизуватись

Моря хмар

                                 «…Як сон, що наснивсь колись

                                     В колисці старих морів

                                     Душі наївній моїй.»

                                                                  (Майк Йогансен)

Мій сон – реальність.

А реальність – лише сон,

Що сниться Богу серед моря,

Бо небо – просто море хмар

І синяви. Лише колиска снів,

Що сняться Богу.

Він дозволив

І грішним нам побачити ці сни,

А ми все ділимо

Те небо на квадрати

І на трикутники*,

Все міряємо марно

І намагаємось

Отямитись від сну.

І тільки дереву –

Старому ясену**,

Що посадив скрипаль***

Давно померлий

Наснилось справжнє:

Не війна, і не Калігула –

Не божевільний карлик****,

І навіть не юрба убивць.

Наснились квіти:

Хризантеми і фіалки.

Примітки:

* – колись в часи білих колон та запашного повітря античності жив чоловік на ім’я Евклід. Він любив інколи дивитися в небо і малювати у цьому синьому просторі уявні трикутники і квадрати. Але я не про нього…

** – цей старий ясен росте в Дубліні на вулиці Лана Сан Томас (святого Томаса) – недалеко від собору Святої Марії. Я часто любив спілкуватися з цим деревом – цей старий ясен чудовий співбесідник, завжди розумів мене…

*** – цього скрипаля звали Фланн О’Браєн (1879 – 1962). А посадив він той ясен у 1928 році.

**** – не вперше в історії жорстокі та божевільні карлики ставали королями і імператорами. Було вже таке… Почитайте хоча б Пера Лагерквіста. Сам Калігула не був карликом, але дуже мені вже він нагадує одного жорстокого імператора низького зросту…

1

Автор публікації

Офлайн 18 години

bratlibo

1 124
Коментарі: 46Публікації: 824Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій