Для голосування необхідно авторизуватись

На руїнах Урука

                                «Ці Великі – то камені, від яких танцюють тростини.»

                                                                                        (Пісня про Гільгамеша)

Я бачив читача якого з глини

Зліпив як забавку веселий Бог.

Він книгу глиняну шматком тростини

Писав натхненно мов пророк –

Що все намарно, все минає всує,

Що вічна лиш матерія, а Дух

Лиш спалах вогнику, якого не існує

І серед цих страждань-розрух

Життя лише судома і помилка гри

Якою бавляться нелюдяні закони

Світобудови… І першооснови три

Вода, вогонь і твердь – три забобони

Що наше тимчасово-помилкове «я»

Відбитком залишають у намулі

Потоку небуття.

Філософе! Клинопис лихоліть

Тримає у руках юнак –

Дивується, що в мороці століть

Його думок вчорашніх знак

Якийсь чудний і бородатий троглодит

Накреслив. І між ними смерті

На п’ять безодень – тисяч літ.

І думає про сенс цієї круговерті,

Що прахом стане тіло і трава.

А Бог сміється, дивиться виставу

І теж щось пише – бавиться в слова.

1

Автор публікації

Офлайн 4 години

bratlibo

1 273
Коментарі: 51Публікації: 949Реєстрація: 11-04-2020

Яскравий коментатор

Достижение получено 02.01.2024

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій