Для голосування необхідно авторизуватись

Пісня потойбічної цикади

                                  «Цикадо!
                                    Оце воно – щастя
                                    Померти від стріл незримих
                                    Синього неба…»
                                                                        (Федеріко Ґарсіа Лорка)

Щастя порожній глек:
Хочеться вірити в його існування,
Як вірять єретики чорної віри землі
У свої ефемерні істини
Білим підсніжником холоду.
Щастя як крила:
Прозоре і невагоме, ламке і тендітне,
Трохи для лету, трохи для Неба –
Синього наче мрія
Чорного птаха світанку,
Що мостив гніздо в верховітті
Дерева тисячоліття.
У країнах бронзових тіл кольору меду
Цикади співають про щастя:
Щастя нірвани.

Незрима цикада лісів потойбіччя
Співає про те,
Що щастя – це посмішка Будди –
Тінь порожнечі, слід, що лишає лелека –
Птах німоти, вісник майбутнього
На поверхні болота – слід на воді.
Стріли синього Неба гострим кришталем
Пронизують серце вриваючи пісню
Таку ж голосну, як пісня цикад
Гішпанських – крилатих провісників чуда.

4

Автор публікації

Офлайн 6 години

bratlibo

174
Коментарі: 32Публікації: 97Реєстрація: 11-04-2020

Срібне перо

Достижение получено 04.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій