Для голосування необхідно авторизуватись

Полум’я ночі

                             «Нині:

                               Нічне, знову, збатожене полум’ям.

                               Дотліваючий

                               Танець безлистих рослин…»

                                                                     (Пауль Целан)

Сови

Вимірюють глибину ночі

Споглядаючи полум’я

Глухої безнадійної осені.

Для чого

Я холодну книгу світанку

Пригортаю незримими пальцями

До вітряної сліпої сирості:

Коли

Скрипить колесами млин дерев’яний

Життя людського пташиного

(Бо люди – птахи, що літають у снах),

Перемелює страждання й журбу

У сіре гірке борошно.

Пече з нього хліб гливкий

Стара босорканя Доля.

Коли

Сови зловісно пугикають

Згадуючи казку «Вчора»,

Вигадуючи казку «Завтра»,

Дзьобають у потилицю мишу Сьогодні,

Я лише слухаю

Скрип отого млина водяного

Що крутиться й перемелює

Людську журбу і страждання,

Хоч річка давно і висохла,

Хоч дерево давно зітліло,

А криця зіржавіла,

Але колесо крутиться.

                Крутиться,

                              Крутиться,

                                           Крутиться,

                                                         Крутиться…

1

Автор публікації

Офлайн 11 години

bratlibo

951
Коментарі: 46Публікації: 653Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій