Для голосування необхідно авторизуватись

Повернення

                           «Коли навіть ім’я його забули
                               Він повернувся…»
                                                                      (Ісікава Такубоку)

Він повернувся –
Тінню старого ясена,
Криком сови серед ночі тужливих снів,
Шурхотом миші
На горищі порожньої хати минулого,
Жеботінням струмка
Серед лісу торішніх снів.
Він повернувся –
Вологим туманом дощавої осені світу,
Світлом місяця холодної ночі буття,
Квіткою звіробою,
Холодом джерела,
Стукотом крапель дощу
(Того, що падав сьогодні
На мій тимчасовий прихисток).
Він повернувся –
Круговертю сонця над отарою хмар,
Останнім променем вечора,
Першим променем ранку.
Він повернувся –
Жаром вогню,
Тишею вересневого лісу:
Мокрого і сумного, як наше минуле
(Вересовий трунок),
М’якістю моху, твердістю каменя,
Блиском металу і легкістю дерева,
Світлом і темрявою
(Заплющую очі).
Він повернувся.
Він поруч.
Незримий для всіх.
Але не для мене…

2

Автор публікації

Офлайн 5 днів

bratlibo

1 390
Коментарі: 54Публікації: 1064Реєстрація: 11-04-2020

Яскравий коментатор

Достижение получено 02.01.2024

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Думок на тему “Повернення”