В такі моменти, хочеться мовчати, Хоча повір, душа кричить. Очі будуть, все ж чекати, Що ти прийдеш, хоча на мить. Привітаєшся із нами, Зітреш сльози на лиці. І приходитимеш днями, Немов Сонця промінці. Та на жаль настане вечір, Й за обрієм ти пропадеш. І усі несказані речі, На завтра відкладеш. […]
Daily Archives: 17.06.2020
11 posts
Нас часто інші люди приручають, Дарують нові відчуття. Говорять нам, що нас кохають, Що сенс ми їхнього життя. І тисячі ми чуєм ніжних слів, Та бачим божевільні вчинки. І все, що тільки ти хотів, Увійшло вже до привички. Не ті вже погляди, не ті обійми, Та знов вернулась пустота. Недавно, […]
. . МОЯ ДОРОГА РІДНИЗНА, УКРАЇНСЬКА… . . “Наша історія – це історія віковічної . . боротьби українського народу за своє […]
Людвіг Нявкатий, Його Пелехатість, справжній король, повелитель у хаті! Служать Йому і дорослі, і діти, Навіть бабуся готова служити! Бідкалась мишка: – Ото срамота! Зовсім мені зіпсували кота!
Бойчуки – давній рід горян, гуцульський, але бойківського походження. Символом роду була квітуча гілка ожини. Недарма у гуцулів є приказка «Колючий, як бойчуківська ожина». Гаслом роду були слова: «Ніде, як на полонині!» Кольорами вишиванок Бойчуків були жовтий, чорний та зелений. Знаком роду Бойчуків був восьмикутний хрест, який ще інколи хибно […]
Верба схилилася до долу, ковтає воду із ріки. Вдихає світ небесну вроду, під спів джерельної води. Стежина в’ється берегами, веде полями десь за край. Іскряться краплі під ногами, на схилі шаленіє гай. Вітрисько простором гуляє, пасе невидимий табун, колоссям мовчазним хитає, під блиски золотистих струн. А маки, маки, наче зорі, у […]
Серед зелених соковитих трав У стеблах первоцвіту заховалось Моє дитинство.Хтось його злякав, Воно втекло і більш не поверталось. А юність вишнею травневою цвіла, В саду духмяні пелюстки ронила. Прагнула молодість любові і тепла Та ягідки гіркі також родила. А стиглий колос зрілих мудрих літ На скатертині білій – короваєм. Хоча […]
Как-то замерли природа и душа, Затаилось где-то лето не дыша. Поседели одуванчики весной. Ну а воздух так и не запах грозой. Опадает уже с вишен белый цвет И ольха роняет серьги много лет. .Пролетают дни за днями чередой. Ну а мы так и не встретились с тобой […]
Вивчу всі твої таємні знаки, І веснянки на лиці. Обіцяю буду доглядати, Котеня, що зараз ти тримаєш у руці. На телефон запишу сміх твій, В тяжкі моменти “play” – натисну. На долоні виб’ю номер. І знов в очікуванні на телефонні повисну. Тобі відомі всі мої секрети, Та всі […]