Для голосування необхідно авторизуватись

Сниво одне

                                «А снива всі мої

                                  Одне при однім збилися докупи і бредуть

                                  Поволеньки колишніми шляхами

                                  Отарою овець у перший іній.»

                                                                              (Ів Бонфуа)

Кожне сниво – човен вітрильний,

Що пливе у твоє завтра, сопілкарю,

(Денце прозоре, тобі в душу

Зазирають сріблясті риби).

Пливи, музико, пливи…

Кожне сниво – овече віче:

Таке волохате й шерстистотепле

(М’якість вовни – вовнище,

Картатий твід – осінь),

Кожне сниво – верблюд,

Що бреде пустелею моєї душі

До оази якої нема,

До пальми, яку зрубали,

До криниці, яку засипали,

До ріки, яка висохла,

До намету, який спалили,

До жінки, яку продали в гарем,

До сліпої дитини, яка годує щурів.

Кожне сниво – риплячі старі двері,

Тесані з лускуватого явора,

З одного світиська-пекла

В інше – таки чистилище,

Таки потойбічне й вагоме

(Наче якір, що кидаєш

В прозору лагуну ранку,

Дивишся, як він чіпляється

За мушлі й пісок спогадів –

Твій човен , що пахне смолою

І рибою – таки рибою,

Яку тебе вчив ловити

Юнак-волоцюга

Тесля-безхатько…)

1

Автор публікації

Офлайн 12 години

bratlibo

946
Коментарі: 46Публікації: 648Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій