Для голосування необхідно авторизуватись

Станіслав: травневі сутінки

                                         «Споглядаємо клени.

                                           Як доречно тут опинились

                                           Дві парасольки!»

                                                                           (Йоса Бусон)

Станіслав – то місто з химерами,

Де написана книга бруківки –

Сімнадцять сторінок готичного тексту

Про горобців-сіроманців

(Шанці рядків і трохи бароко)

І чисті незаймані аркуші (нібито)

На яких Одвічний писав про модерн молоком

Замість чорнила (бузина не достигла),

І жодного запитання про сніг –

Одні кострубаті відповіді-дзвони.

Голод скляної прозорості –

(Візантійські келихи-мушлі)

Його відчуває травневе Небо

Торкнувшись до голки ратуші

(Боляче навіть пухнастим хмарам).

Атрибути пейзажу: Місячний млин –

Він потребує води

Чистоплинної:

З білого борошна ночі (зорі)

Пекли ми овечий хліб –

Для Сократа – артиста вулиці

(Не сховається під хламиду

У своїх Атенах совиних – ареопаг),

На димоквітах, на синіх фіалках Кроносу,

На флоринах жовтих кульбаб

Очкасті метелики – птахи Сатира-Пана

П’ють нектар – трунок богів.

1

Автор публікації

Офлайн 18 години

bratlibo

1 124
Коментарі: 46Публікації: 824Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій