Для голосування необхідно авторизуватись

Сумий перехожий

                                «… Ти сумний Перехожий

                                     Перехожий, що бідний так само як я…»

                                                                                  (Гійом Аполлінер)

Я би відчинив сіру вулицю,

Як відчиняють ковані двері

Господині притрушені борошном –

Білим, наче друїд на Белтайн:

Відчинив би для перехожих

Не зайд, не пророків і не жебраків,

А саме для перехожих у капелюхах,

Перехожих – бідних як я.

Я перетворив би бруківку в дзеркало,

Щоб у ньому сама журба себе бачила,

Щоб сумні перехожі зрозуміли,

Що кожен із них не самотній,

А шкутильгає Містом Невчасним

На пару з журбою – незримою мишою,

Наче наше життя сірою.

Я писав би на хмарах слова Істини,

Щоб перехожі (сумні особливо)

Інколи споглядали Небо

І ворушили устами мовчки

Слова оті подумки читаючи.

Я би виглядав щоранку кріз шибу

Шукаючи поглядом перехожого –

Сумного, як стара казка про шибеника

(При три шиби й одну шибеницю),

Аби якось його розрадити,

Чи то намовити сірий плащ

Снів зими сльотавої

Не вдягати,

Під чорний капелюх

Ночей наших енотерових, горобиних

Не ховатися.

Я би розрадив його сонячними зайчиками

До пори в скриню мою схованими,

Якби в місті цьому

Не було так порожньо….

І жодного перехожого…

Жодного…

1

Автор публікації

Офлайн 12 години

bratlibo

946
Коментарі: 46Публікації: 648Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій