Для голосування необхідно авторизуватись

Тіні весни

«Що це була за людина?
Чому при зустрічі з ним, учителю,
Так змінилося Ваше обличчя, зблідло,
І цілий день Ви не могли прийти до тями?» 

                                                         (Чжуан Цзи) 

Вчитель Ле Цзи мандрував Піднебесною 
У пошуках весни – вічно від нього втікаючою, 
І надибав чи то випадково, чи то зумисно 
На хатинку старого відлюдника, 
Якого орачі вбогого поля 
Звали мудрецем і вчителем. 
Ім’я він мав здавна Сторож Кордону 
Хто зна якого – чи то совісті, чи то людяності. 
І зайшовши у його вбогу хатинку 
Він ні про що не запитував: 
Бо задавати питання це хибно, 
А не задавати питання – теж помилка, 
Хоча хотів дізнатися – на якій з тутешніх гір 
Весна забарилася, перш ніж піти в Небуття. 
Але вчитель Сторож Кордону 
Так промовив йому – гостю, 
Даруючи думки сокровенні: 
«Слова прекрасні, тоді коли відгомін їх прекрасний, 
Слова потворні, коли відгомін їх потворний. 
Тіло довге – і тінь довга, 
Тіло коротке – і тінь коротка. 
Ім’я людини – це відгук, а вчинки – тінь людини. 
Будь обережним у словах – з ними погодяться, 
Будь обережним у вчинках – за ними слідують. 
Тому мудрі люди спостерігали за минулим, 
Щоб дізнатись майбутнє. 
Міра – в тобі самому, досвід – в інших. 
Колись я вивчав доброчинність 
Священного Землероба та Володіючого Вогнем, 
Легенди про Огроджуючого та Молодого Дракона, 
Про царства Шан та Чжоу, промови мудрих, 
І зрозумів – не бувало, щоб без цього вчення 
Могли зрозуміти причини 
Існування та загибелі, розквіту та занепаду.»
1

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

bratlibo

1 154
Коментарі: 46Публікації: 854Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій