Одягни мене, доленько, в щастя
І в усмішку мене одягни
В грудях смуток зітхає так часто
Серед буднів шукаю весни…
Одягни мене, доленько, в віру
До молитви звертаюсь щодня
Розтопи в мені холоду кригу
Натомили зухвалість й брехня…
Одягни мене, доленько, тепло
Промерзаю в годинах без сну
Так буває шалено й нестерпно
Та надію в майбутнє несу…
Одягни мене, доленько, в щастя
І в усмішку мене одягни
Я прийму знов святеє причастя
Тільки радість мені поверни…
© Олена Шабанова
2 коментарі “Одягни мене, доленько, в щастя”
красиво…
Прекрасний вірш.