Для голосування необхідно авторизуватись

Той, що час відкриває

«Рух тіла породжує не форму, а тінь.
Рух звуку породжує не звук, а луну,
Рух небуття породжує не небуття, а буття.» 

                                                 (Ле Цзи) 
Якось вчитель Кун у всьому зневірившись, 
Навіть у своїх учнях, навіть у тому, 
Що Шлях розуміє він правильно, 
Пішов до гори священної Тай Шань, 
Що серед царства його рідного Лу височіє, 
І по схилах її лісистих піднімаючись, 
У пошуках неіснуючої відповіді 
Зустрів він відлюдника, якого всі називали 
Той, Що Час Відкриває. 
Був він у лахміття одне вдягнений, 
Босоногий і мотузкою підперезаний, 
Але грав на цині дзвінкострунному 
І співав весело і життєрадісно. 
– Чого радієте Ви, Раніше Народжений? – 
Спитав його вчитель Кун. 
– Радію я багато чому. – відповів відлюдник. 

Чимало різних живих істот народжується, 
 Мисленням наділена людина лише. 
І мені пощастило людиною народитися. 
 Це перша радість моя. 
Інколи людина народившись 
 Помирає ледве почавши жити, 
А я дожив до віку дев’яноста й восьми років, 
Ось друга радість моя. 
Бути бідним – правило мужа благородного, 
А смерть – справ людських завершення. 
Навіщо ж горювати, якщо я 
Справи завершу, лишаючись вірним правилу? 
– Чудово! – вчитель Кун відповів. 

О, як Ви вмієте самого себе втішити!
1

Автор публікації

Офлайн 3 дні

bratlibo

1 154
Коментарі: 46Публікації: 854Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій