Для голосування необхідно авторизуватись

Вир готичних літер

                                   «Глухо вирує вона, підступаючи до горлянки

                                     Тих, хто несе між ребрами вугіль бажання,

                                     Гукнути криком її і кинути в небо…»

                                                                                     (Еміль Верхарн)

Кам’яне крислате дерево

Виросло в саду обітниць

Міщан-монахів міста Кляштор.

А ви ще питаєте,

Чому вони вдягнені в чорне –

Всі, навіть діти, навіть повії,

Навіть кондуктори перукарень.

У цьому місті горобці не цвірінькають,

А співають хорал Судного Дня –

Наче не горобці вони, а лелеки

Чорні, як готичні літери

Писаря щура-бургомістра.

Над містом вир газетний історії,

Вир пліток і марень похмурих ліриків,

Пісень клошарів з потріпаними акордеонами,

Криків глашатаїв на ринковій площі.

А двері всі зачинені,

А вікна сто років не миті,

А фіранки з сірої мішковини,

А миші вночі йдуть споглядати Місяць,

Що зипає оком кота хижого

На крислате кам`яне дерево,

Що росте й росте (бо місто),

Серед площі Закоханих Сажотрусів.

1

Автор публікації

Офлайн 12 години

bratlibo

946
Коментарі: 46Публікації: 648Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій