Для голосування необхідно авторизуватись

Серпневе

Коли заплющуєш очі, розкинувшись на протязі,
Лежиш і слухаєш гомін дитячий за вікнами,
Годинник стукає — і ти немов їдеш у потязі
Кудись, де хочеться жити щасливо. І римами

Чомусь не пишеться зовсім, не пишеться і прозою.
Весь час вагаєшся, ледве думками збираєшся.
А сонце ввечері крізь вії відблискує бронзою —
Сідає. Темрява скоро спитає, чи знаєшся

На темі чорної магії, темної матерії.
А ти не знаєшся — чаклунські здібності втратила
За літо. Втомлені спекою голови, артерії
Напружені надто. Вже падають зорі. Правила

Не діють більше на тебе замріяну і спокійну.
Лежиш і слухаєш тишу за вікнами сонними.
Тоді розплющуєш очі, натягуєш ковдру подвійну.
Ти потім ще скучиш за фразами телефонними.

Серпневих спогадів купа сформується. Із маревом
Бажань задуманих, мрій ще незайманих високо
Злетиш. І подумки вперше освідчишся, і подихом
Торкнешся скроні. І сліз наше озеро висохне.

6

Автор публікації

Офлайн 2 дні

Natalie Glushkova

34
Коментарі: 2Публікації: 6Реєстрація: 25-08-2020

2 коментарі “Серпневе”