Отак спаде на думку,Зібрати швидко сумку,Мольберт узяти, фарби,У творчі линуть мандри. Напевне, біля річки,Натхнення прийде звідкись,Тож пензлик ніжно взявши…І що? Не маю гадки… Дивлюся, гарне небо,Вода… та темне плесо,Творю, як можу, звісно,Тепер душі, так втішно. Просила довго грішна,Відчула навіть відчай,Нараз вона завзято,Сказала, в мене свято.
Без категорії
2046 posts
За вуаллю, душевна і мила,Її ніжність, мов ласкавість весни,А буває, з’являються крила,Бо уміє прилітати у сни. За вуаллю, чутлива і щира,Її серце незвичайно палке,А буває, доволі вразлива,Про це вітру потихеньку шепне. За вуаллю, мрійлива і дивна,Її небо устелили квітки,А буває, всміхнеться зірниця,Невже вірить дотепер у казки? А яка ж вона […]
На старім табуреті в бабусі, Так довгенько, для квітів незвично, Все стоять запашні чорнобривці, Та нагадують зараз дитинство. Рідненька насівала їх всюди, А потім ще збирала насіння, Любила роздавати всім людям, Приходила пора як осіння. У садочку незвичний був запах, Бо ці квіти, вони особливі, Милувалась, коли поливала, Й примовляла, […]
Злетілися во́рони чорні,Снували по дикому полю,Їх крики, мов відзвук безодні,Пролито багато тут крові. Не буде зростати пшениця,А маки розквітнуть червоні,Немовби десь поряд дзвіниця,Б’ють дзвони невтомно в тривозі. Блакить розстелилась над цвітом,Та душі проходять ще жорна,Війна ця жахлива за змістом,За що все!Питалася мати у Бога…
Ніби бризки джерельної води, Засяяли на сонці дивовижно, Це крапельки вранішньої роси Зібрались в таке незвичне намисто. Бережно я на себе примірю, Та почую барвисту мелодію, А в подарунок усім надішлю, Любов чисту, як ніжну симфонію. Зійдуть квіти, а ще з ними добро, Душа неодмінно тепло відчує, Хіба ж можна […]
Дівчинка янголятко, Так солодко заснула, В ліжечку із троянди, Вуалька огорнула. Дзвоники тихесенько, Лагідно цокотіли, Зазивали добрих фей, Щоб крихітку зігріли. Трава якось неспішно, Ще свіжість віддавала І пташечка так ніжно, Далеко щебетала. Маленьке диво дивне, Нехай тобі присниться, Все небо зорянисте, Й пухнаста біла киця.
Країна, де квіти напрочуд,Укрили яскраво поля,Відраду дарує з любов’ю,Та манить красою вона. Приїду в цей край незвичайний,Здійсниться хай мрія митця,Чекайте барвисті тюльпани,Відвідати Рай, вже пора! Нахлине зненацька натхнення,Впізнавши свій сон наяву,Тож крила розправлю, мов фея,Відчувши в душі новизну. Дай Боже блакитного неба,І світлих думок повесні,Звучатиме в просторі флейта,Я ж буду […]
До весни один деньок, А у перших пролісків, Такий незвичний танок, На снігу й без оплесків. Показала лють зима, У дні свої останні, Тільки все це не біда, Вони ж є квіти ранні.
Ось ніжні проліски, так скоро,Весна розкине на узліссі,Бо сонця промені під льодом,Почули дихання тендітність. Краса незвіданої сили,Мороз, ще втримував напругу,Вони ж усіяли всі схили…Цвітінь зворушувала душу. Отак в коловерті веснянім,Шукає серденько підказку,Невже це молодість насправді,У вікна стукає щоразу?
Як легко поранити душу,Віднині зробилась вразлива,Багато дісталось їй смутку,Бентежна безвихідь здавила. Війна відбирає всі сили,Замучили ночі безсонні,Шахедів щоденні сюрпризи,І виліт ракет із безодні. Нестримні потоки емоцій,Постійно тримають в напрузі,Неспокій, неспокій, неспокій!І серця, прискорений стукіт. Я віру, любов і надію,Вплітаю в колосся пшениці,Щоб мрію побачити світлу,Голубку… в погожій блакиті.
Троянда обсипана сріблом,На ранок морозний постала,Яскравим незвіданим квітом,Блищала красива омана. На троні велична цариця,Природа ось тільки мінлива,Підступне сьогодні затишшя,Недовго лишилось іскриться. Чекаємо сонце, мов чудо,А квітка заплаче, де врода?Змарніє огорнута сумом,Бо часу відведено обмаль. Безжальна година буває,Якщо ж відпускати образи,Поверне сторицею травень,Розквітне новими квітками.
Малесенька річка вздовж села, Ще й густо вкрита очеретом, Завжди спочиває тут душа, Й карась моїм є аргументом. Ледь вранішнє сонечко зійшло, І жайвір плине над житами, Дружненько в роботі все село, Тому й у кожного є справи. Управився ще спозарана, Та гайда слідом за качками, Не займане, всі пам’ятають, […]
Вакула зірку з неба, Дістав милій в подарунок, Він парубок що треба, Заробив свій поцілунок. Лиш чортяка лиходій, Знав тільки зірка ця відкіль, Він на площі червоній, Замість неї гарно сидів.
Покрила ніжною ковдрою, Білою, свою голову, Їй зовсім темно, не холодно, Не залежно від кольору. Це так вміє спочити вона, Коли не бачить нічого, Навіть ота душевна рана, Теж, не відчуває болю. Такий коротенький тайм-аут І знову в чудовій формі, А ця фраза працює, мабуть, У мене все буде добре!
Не взялася льодом річка, Морозу міцного нема, Скоріше б вже темна нічка, Усі показала дива. Прокинешся спозаранку, За вікном студена зима, А згодом так філігранно, Замерзає всюди вода. Спочатку тихо ступаєш, Тож боязно, обережно, А потім сміло гуляєш, Немовби йдеш по проспекту. Зима холодна відомо, По-своєму ж гарна вона, Та […]
Не можна ні пробачити, ні забути, Тисячі невинно полеглих душ, Що так мріяли жити, любити, А ви знищили все в одну мить. Як та нечисть з боліт насували, Із собою несли тільки смерть, Та не знали і не гадали, що священна та помста прийде. Що повстане народ, від мала до […]
Вже осінь валізу зібрала, Опале залишила листя, Все щастя що нині спізнала, Можливо тепер їй насниться. Їй жовтень казав не журися, Тож вересень з нею був щирий, Сльозу з листопадом пустила, Сказала до зустрічі милий. Поспішно зима незабаром, Закрила за осінню хвіртку, Біленьке дістала горнятко, Й потроху насипала снігу.
Любов витинає кроками білі літери на білих сторінках часу. Їй під силу переступити гори і зім’яти галявину червоних метеликів спійманих шовковою ниткою; в скелясті пригорщі набрати сонячні води озера заглядаючи в прозорі глибини його дна заломленим промінням твоєї наготи і пити його холодну сріблясту ніч з келихів чорної парасольки. Стільки […]