Я рятунку шукаю в світанні, Задивляючись в погляди неба, Та в миттєвому цьому ваганні Повертаюся знову до тебе. Я втамовую сльози і болі – І в рядочках складаються рими. Ти прийшла колись тихо у долю, Щоби Ангелом стати незримим. Я встаю із колін, щоб літати, І пишу від […]
Без категорії
2048 posts
Дитинства мить зосталась незабутня, Її не повернуть назад. Ми поспішали у майбутнє, Де ріс пахучий виноград. Усе ми порівну ділили, Душею зовсім не кривили. Нас вабили нові світи, Без гордощів і пустоти. Приспів Школа, школа, рідний клас, У усмішці стрічає нас. Хоч промайнуть роки, віки, Для неї будем малюки. Нам […]
На небі зіронька сіяє, Новину гарну сповіщає: Спаситель, Бог наш народився, З Марії Діви воплотився. В дорогу пастушки рушають, В хвалі голівоньки схиляють. Приспів ( 2р). Різдвяна ніч, різдвяна ніч, Запалить сотню людських свіч, Пізнання Бога й каяття І змінить їм усе життя. Різдвяна ніч, різдвяна ніч, Нема тут злості, […]
Рушничок яскравий, дарувала мама, Ним благословляла донечку свою. Грона винограду, ніби оживали, Шепотіли барви: «Я тебе люблю!». Приспів 2р. Рушничок, рушничок – місячна доріжка, Мамина молитва, серце огорта. Рушничок, рушничок – лагідна усмішка, У далекім краї душу зігріва. Рушничок чудовий, свято берегтиму, Сонячний промінчик, в нього оселю. Посаджу червоні, ягоди […]
Бракує слів, щоб описати: потужні хмари почали літати понад будинками і дощ нести, ніби великі сірі перини. Сонце вікно іще знайшло, проміння скраю пролягло і сині змішувало кольори, вони яскраво зацвіли. Цвіли і простягались над домами потужними сталевими хмарами, тополь вершечки майорять, наче зелені стяги в ряд. Неба синь глибока […]
Дощ зливою тропічною тривав, неначе із відерець випадав, а ще припиниться за мить, ніби вимкнути комусь кортить. Тривав цей дощ хвилини дві, летіли його хвилі дощові, вітер гілляками сильно хитав і небу синяви додав. Аж раптом припинився дощ, угору вітер полетів також, несеться хвилею дзвінкою, наче потужною морською. Не встигла […]
Тамарі Морошан-Лаврук та усім заробітчанкам Заспівали півні зранку по-домашньому, Сонце, прокидаючись, усміхнуло ліс, Пес старий хазяїном на подвір’ї кашляє – Рідний дух пташиною на поріг приніс. Чужина далекая прихистила стомлену, Вже позаду відчаї і гірка сльоза, Ресторанні вибрики невеселим спомином, Мов коралі, краплями вітер нанизав. Проросло зерняточко, в […]
У прекрасному містечку Ніжин, жила дівчина з чудовим світосприйняттям, яка раділа кожному дню і кожній хвилині. Звали її – Асія. Ця миловидна панночка, зачаровувала всіх своєю відкритою душею та відданістю дружбі, коханню… В результаті автокатастрофи, дівчина мала певні проблеми зі здоров’ям, однак це не зламало її, навпаки – зробило сильнішою. […]
Написала просто після перегляду фільму Тебе я кохаю і досі, Байдуже, що линуть літа. Кохання- не страва в підносі, Змінилося моє життя. Тебе я і досі кохаю Чому мовчиш ти в сивій далині? Чи може ти іще когось чекаєш? Скажи! Дай відповідь мені! Не боляче! Не боляче! Не бійся! Переді […]
Вона така, яку ще світ не бачив, Нескорена в ударах долі жінка. В талантах багатьох, Її Господь відзначив, – Лариса Косач – Квітка ( Леся Українка). Вона любила квіти: ромашки і волошки. Ні мить не спочивала. Спочила хоч би трошки. « Хто вам сказав, що я слабка?» – Писала на […]
Плаче дощ самотньо у парку, Змиває всі сліди мого кохання. Від тебе я очей не відведу, Тобі не треба більш мої зізнання. Плаче серце моє разом з ним, Відпускати тебе ще не хоче. Від нашого вогню зостався дим, Холодні стали вже без тебе ночі. Приспів Мелодія дощу – страждання відпущу, […]
ВІСТЬ Терпи папір, під натиском моїм Їж у мовчанці дум важких полиски Наперекір усім вітрам сумним, Залишу вість небесної колиски. Ми в Прав йдемо, в невинному вбранні, Насправді – в’язні у кайданках тіла, Невситні, спраглі – в голоді жорсткі, Повзем у темряву, мріючи про світло. Гукаєм голосно […]
ПРО НАШИХ ДРУЗІВ Розходяться шляхи. Відходять друзі, Впливає все: і час, і ти, і круговерть життя, А слід усіх є на життєвій смузі, – Уроки, радість, щастя, почуття. Чим старші ми, тим зустрічі все рідше, – Лиш по дорозі буднів поспішаймо, Зупинимось. Лиш кілька слів і швидше… Минуле спільне […]
Співає травень за вікном. Вплітає дні в свою косу весна, що розлилась кругом. Ось квіти татові несу… І стелються мені до ніг, і тягнуться мені до рук шовкові трави запашні, бо квіти татові несу. Звивається змією шлях і губиться в словах жалю весна, обірвана завчас… Я квіти татові несу! Він […]