Святий Георгій та й Побідоносець, Покровитель хліборобів-трударів Силу та наснагу їм приносить Плекати нові щедрі врожаї. І на працю всіх благословляє, Витира з чоло солоний піт, Щоби в Україні в кожній хаті Завжди був Його Величність – Хліб. 2015 р.
Філософська лірика
Які віднині майбутні плани?Деньок проживши, подякуй Богу!Летить життя…а повільний равлик,Не може, мабуть, збагнути долю. Повзе тихенько, навколо крики,Почули раптом потужний вибух,Горить хатина, червоні зблиски,А він шукає трухляву вишню. Страшна пожежа, прибігли люди,Рятують швидко свого сусіда,А равлик хоче знайти притулок,Де мокре листя, укрило віття. Набридли, годі! Тупцюють поряд,Дорогу дайте… і дайте […]
Квітневі дні кінця вже добігають,А справжнього тепла іще нема, Коли воно прийде, то ми не знаєм, Нині усе в Всевишнього руках. Коли в серцях нема тепла й любові І заздрість так ” сичить”, наче змія, Не відповість тоді ніхто добром вам І сонце радості також не засія. Якщо ж посієм […]
Оповитий біленьким серпанком, Черешневий садок задрімав, Заколисаний вітром, до ранку У казкових витатиме снах. Вранці сонце сипне позолоти На тоненькі розквітлі гілки. І приємний такий їхній дотик, Мов цілуночок ніжний легкий. Згодом цвіт білий той черешневий Вишиванками встелить траву. Ця краса завжди в серці у мене, Відчуваю її – то […]
Ой, спогади, спогади, Не даєте спокою Ви чомусь мені. Білим-білим лебедем, Калиновим кетягом Маритесь вві сні. Річкою Тернавкою, Берегом ромашковим, Смаком стиглих груш. Маками червоними, Святковими дзвонами, Котрі в храм зовуть. Бузковою гілкою І диво-сопілкою, Яка з бузини. Квітучою вишнею, Маминою піснею, Що в душі бринить. 2016 р.
З дитинства на мамині руки дивлюсь Лагідні, ніжні, шорсткі від роботи. З любов”ю до них я щокою тулюсь І з вдячністю згадую скільки турботи Завжди було у цих теплих руках, Хоча нам від них діставалось порою. Їх ласку, тепло й доброту із сестрою Назавжди в своїх збережемо серцях. 1980 р.
Свою книгу життя Кожен пише із нас, В когось дуже виходить цікаво. І літопис оцей Перейде до дітей, Там і внуки візьмуться за справу. Та в історії слід Ти залишиш, твій рід,Добрим словом нащадки згадають. Комусь байдуже все, Що життя принесе,Чи похвалять його , а чи лають. Зачерствіє душа, Вона […]
Образити людину дуже просто, Лише сказати необачне слово, Неначе лезом шмагоне відразу Гірка і незаслужена образа. Адже так боляче буває, що й казати, Тієї рани не залікувати, Бо як давно-давно усім відомо, Не горобець оте вразливе слово, Як вилетить, його ти не впіймаєш, Пробачення просити – марна справа. Як маєш […]
Далеко через поле Стежина повела Туди, де хлібне море Знов хлюпнуло тепла. Де колос ваговитий І зерна золоті Та мак, росою вмитий Й блакитні васильки. Де жайвір в високості Тріпоче прапорцем. Іду туди не в гості, В душі приємний щем. І десь поділась втома, Бо почуваюсь я, Неначе в ріднім […]
Жінкам роки не можна рахувати, Душею вони завжди молоді, Їм компліменти треба розсипати, Неначе зорі в небі голубім. І берегти й леліяти. мов квіти, Коханням огортати їх серця. На крилах щастя зможете летіти Разом із ними ви усе життя. 2016 р.
На Стрітення з калюжі горобець води нап”ється, То у день Юрія і віл вже напасеться – Так мовить приказка народна споконвіку. Як воно буде – доживем – побачимо. звичайно, Але в душі хай буде всім весняно Та осяває кожного із нас хай радість світла. І холодом зима серця хай не […]
Друже юності, то як тобі живеться Нині в нелегкий в країні час? Вже сто літ не бачились, здається, Доля нас в різнобіч розвела. Як ти там, як діти і родина, Чи внучатами ти тішишся, чи ні? Ти своє здоров”я берегтимеш? Слід прогнати всі думки сумні. Часто згадую довгими вечорами Юності […]
А під лісом край села Хатина біленька. Вистачало в ній тепла Дорослим й маленьким. У садочку навесні В серпанок легенький Куталися вишеньки, Ніби в шаль тоненьку. І стояли яблуньки В рожевих віночках, Всі усміхнені такі, Як личка дівочі. Як давно все те було,Лиш спомин зостався Про садочок і села Та […]
Бентежить душа без зупинки,Якесь відчуття особливе,Біжать помарнілі хмаринки,Втікати зібрався вже й липень. Вловила всі риси відразу,Чому я малюю взаємність?І знову думками втішаюсь,Де фарби бузково рожеві. Потому обпалюю крила,На сяйво злетіла комашка,Та швидко поникла у зблисках,Хотіла кохання дивачка. У полум’ї нащо згорати,Якщо не знаходиш довіри,Немов парасольки кульбаби,Втікали амурові стріли. Не треба […]
Життя круговерть, наче віхола взимку Закрутить, завіє, мете. І не зоглянешся – життя половина Твого минула уже. Робота, турботи й буденнії справи, Так мало святкових в нас днів, Зробити задумане не скрізь встигаєш, А час уже річкою збіг. І спілкуватися з рідними навіть Не завжди часу вистача. Це добре, що […]
Співала матуся мені колскову І я засинала під неї щораз Та скупана була постійно в любові, У ніжності хвилях, теплі її ласк. Коли ж прокидалась – як сонце зоріла Усмішка привітна та щира її. І де б не була я, вона мене гріла Та сил додавала мені і снаги. Матусенько […]
Ніжно так вигравала сопілка, Вдарив бубон, цимбал віражі, Все лилося струмочком так дзвінко, Що співати хотілось душі. Ці троїстих музик передзвони Змусили завмирати серця. Від народу жива й неповторна Чарувала мелодія ця. 2015 р.
Життя моє, мов чорно-біла стрічка Так промайнуло, наче день один: І радості текла бурхлива річка Та болю й втрати був нестримний плин. Мене любили, вірили, кохали І заздрили й ненавиділи теж. Я ж намагалась не звертать уваги, Хоча образа в серденьку пече. Нині живу, радію та співаю І пишу вірші, […]