Запеклася сльоза на обличчі у матері-неньки Посивілої враз, як синочок загинув її, Захищав Україну, своїм тілом прикрив нас рідненький,Не повернеться більше до хати, батьків та сім”ї. Але ні, він живий і житиме, житиме завжди У серцях та у пам”яті хто його знав. Ти ж, матусю не плач, а молися і […]
Громадянська лірика
684 posts
А на війні теж треба жартувати Над ворогами й над собою теж, Тоді впевненість та волю будеш мати, А страх й думки погані проженеш. Бо сміх продовжує життя, це кожен знає, Снагу та гарний настрій додає. То ж на війні теж треба жартувати, Щоб ворога скоріш перемогти. 2022 р.
На попелищі одинокий мак,Мов привид він, біля ікони,Лише недавно тут народ гуляв,Тепер за упокій б’ють дзвони. І небо чорне… відтак застигло,Не світиться уже з віконець,Слізьми та кров’ю впивалось лихо,Там, де війна…зникає сонце.
Неймовірно швидко час летить, Перший місяць літа вже минає, У садочку вишня достигає І духмяно пахне липи цвіт. Дозрівають житні та пшеничні Сонечком налиті колоски. Лиш би в мирі жили українці, У труді проходили роки. Щоб збирали хліб і рвали вишні, Медом з липи частували всіх. Лиш здоров”я хай дає […]
У чорній вуалі цвіт маків червоних,Сумлива й беззахисна наша земля,Людського безумства сприйняти не в змозі,Зажура встелила безликі поля. Колись вибігали у поле яскраве,Квіток незабутніх – буяла краса,Тепер це війни слід, бентежний багрянець,І сліз матерів нескінченна ріка.
Все відчуває моя душа, Як же тяжко тобі зараз, Не спитала підступна війна, Зненацька до нас ввірвалась. Лютує ворог, наводить гармати, Спекотніше, мабуть, тільки в пеклі, Тримайся коханий, мої молитви, Господь почує, збереже тебе.
Всіх зачаровує нас літечко красою, Бентежить душу м”яти аромат, Хоча воно, на жаль пахне й війною, В диму й вогні також вишневий сад. І стиглі вишні, наче кров багряна Дітей, жінок, літніх людей, бійців, Що пролила орда руська погана, У нашім серці закипає гнів. Але настане день – ми проженемо […]
Тепле літо прийшло, мамо, Нас татко везе на море? Дівчатко моє, Мар’яно, Прости за ці дні суворі. Зажди золотенька дитина, Замість чайок злетілись ворони, ЗагАдили узбережжя нині, Була музика, тепер чути дзвони. Очистить твій татко берег І чорну птицю відгонить, Зацвітуть, що й не квітнуть дерева, Жовто-блакитним кольором. Всі зберемося […]
Хворий Місяць в глибини криниці Зазирає, коли навіть зорі мовчать, Темні хвилі ірландського моря Розмовляти з тобою не хочуть – Вони про минуле кричать. Біля дому твого згас ліхтар – Дикий вітер задмухати може Не такий іще світоч-стожар, Тож бреди серед тьми, зупинись хоч на мить У торбину черствого окрайця […]
Чуєш, ворожий солдате, Якого ти племені-роду, Хто породив тебе кате, На лихо мого народу?!? Поглянь, ворожий солдате, Як доля жартує люто Ти нас прийшов визволяти, А сам у кайдани закутий. Пильнуй, ворожий солдате, Хоч як заховаєшся тихо, Тобі не уникнути плати За всюди посіяне лихо. Вслухайся, ворожий солдате, До кожного […]
Давно природа-матінка звільнилася від сну, Але в душі народ мій ще не відчув весну… Погода за віконечком привітна та ясна, І землю огорнула вже ковдрочка рясна, Сонце тепло дарує, а не одне лиш світло Дерева зодяглися духмяним білим цвітом, Додому повернулись із півдня всі птахи, Та не принЕсли крила їх […]
Мужній народе мій, незламної країни, Оспіваний в Тарасових піснях, Ти перед Богом лиш схиляв свої коліна І волелюбністю прославився в віках. Вкотре орда скажена сіє морок, Щоб твою душу вирвати з корінням… В подобі Сатани прийшов затятий ворог, Але не стах вселив в нас, а прозріння. З’єднались всі від Харкова […]
Чи буде Божа Ласка з нами, Коли прокльонами та “матюками” Засипем прірву, що віками Нас розділяє з ворогами… Ні!!! Виправдань цим нелюдам немає, Їх злодіянь повік нам не простити, Але прошу Вас і благаю, Дітей своїх ненависті не вчити… Щоб ми, здобувши ПЕРЕМОГУ в цій війні, Одвічний морок врешті подолавши, […]
Я ворогу завжди вкажу дорогу Туди, де згине він від свого роду. Ніколи не повернеться додому І не знайде назад свою дорогу. Той, хто прийде сюди, Залишиться назавжди у землі. Вони згниють в наших степах, Втопляться у наших болотах. Згинуть високо в небесах, Проростуть насінням у полях, Вимруть в спалених […]
Про Одесу знань багато, Що мені іще сказати? Ах, перлина біля моря, Ти для нас як рідна мати. Ти історією обвита У водоймах і ставках. І морським дощем розмита В яхтах та у кораблях. Кажуть люди не спішити, Час розміряно пливе. Я дарую вдячність світу, Бо для мене диво ти. […]
Виблискують маки на чорнім полі,Дивлюся…та плаче душа все моя,Немов залишили краплинки крові,Герої полеглі в запеклих боях. Вони захищали блакитне небо,Їм щастя хотілось на рідній землі,Жахлива війна, ненаситне стерво,У смерті немає зупинки й межі. Чи можна було б відвернути біду?Господ світових… це лукаві примхи,Могли ж на початку спинити війну,Прибутки завада, всім […]
Коли залишишся один, Немає поруч більш нікого, Згадай своє безмежне море, Щоби не стало воно горем. У світі праведних вогнів Ти день і ніч чомусь блукаєш. І правду тую ти шукаєш, Чому і як – ти це не знаєш. У світі тисячі шляхів, Як випаде тобі дорога? І де знайти […]
Ти розквітнеш під мирним небом, Ти розправиш великі крила. Назавжди ти в моєму серці, Назавжди ти мене полонила. Ти не маєш іншої цілі, Як залишитись посеред болю. Як загояться рани твої, Ми збудуємо все по-новому. Недарма всі навколо казали: “Ти велика і сильна держава!”. Бо не зміг тебе ворог зламати, […]