Запах духмяного бузку вдихаю,Весни подія зігріває втішно,Коли згадаю, то душею млію,Тоді кохали неймовірно ніжно. Доля осипала першим почуттям,Вітерцем легким витала в юності,Бігало за мною щастя по п’ятах,Відбивалося в радісній усмішці. Кохання пізнати, то крила мати,Метелики летять прямо на квіти,Напевно бузок відає таємним,Та в молодості це не зрозуміти.
Лірика кохання
2237 posts
Сизий голуб з голубкою білою Цілувались в зеленій траві,Вони були безмежно щасливими,Про кохання співали пісні. От би людям усім в них навчитися Трепетних почуттів без журби,Увесь вік вірно й ніжно любитися, Як закохані ці голуби. 2015 р.
Я сім ночей, проведених з тобою Мабуть запам”ятаю назавжди. В долоні зорі падали юрбою, Тоді щасливі були я і ти. І забували ми про все на світі, Лиш іскри радості палали у очах. Вже не одне з тих пір минуло літо,В мені ж вогонь кохання не зачах. Горить він спомином […]
Зелененькій осоці Поцілунок на щоці Очерет високий Ізвечора залишив, Про кохання шепотів, Щоб на серці спокій. А вона, осока Звабниця та ще яка Мило усміхалась. Що подобається їй Очерет той чародій Теж йому зізналась. 2022 р.
Шовкові трави, квітів різнобарв’я Я – щаслива. Ти обіймаєш ніжними руками Й тепла злива Нас накриває з головою Ми сміємось, Хоч знаємо, що завтра … … Та ми мовчатимем про те, що добре знаєм. Усе на світі суєта, усе минає. Але тривожитиме пам’ять тиха злива, Де ти щасливий був… І […]
Ти став близький мені і рідний За час, що живемо разом удвох. Мене ніхто не розумів так більше, А ти знаєш без слів потрібно що Мені. чого я прагну й чого хочу, Готовий з неба зіроньку дістать І зігріваєш душу мою творчу Любов”ю й ласкою.Хочу тебе обнять Й не відпускать […]
Хоч здоров”я слабке, душа добра і щедра, Нерозтрачена ніжність у серці твоїм. Покохай мене палко, я стану твоєю Та любитиму щиро тебе навзаєм. Насолоджуймось щастям усупереч долі. Не страшні ні плітки, ні людський поговір. То ж радіймо життю удвох із тобою, Свято буде на вулиці нашій, повір. 2014 р.
Якби ж то в поранену душу,Немов у магічне горнятко,Додав ти солодкого трунку,Зробилася начебто янгол. Та тільки час плине і плине,А холод навколо незвичний,Чомусь відчуття лиш є дивне,Тут вітер з’явився арктичний. Тепер льодяна королева,Зробилась насправді, хоч прикро,Черствіє все більше серденько,Потрапило знов у горнило. Кохання буває жорстоке,Достатньо мрійливих потоків,Тримати застигле негоже,Тож бути […]
Очей твоїх море смарагдове, Волосся, мов шовк-оксамит. О!Скільки в душі моїй радості, Коли на плечі тихо спиш. Боюся я та й ворухнутися, Щоби не сполохать твій сон, Кохана моя ти голубонько, Сідай у мій човник долонь. Попливемо із тобою ми Де юності річка біжить Та будем безмежно щасливими, Хай доля […]
Роки-коні летять буйногриві, Молодість одцвіла, наче сад. Ми закохані були й щасливі Із тобою літ двадцять назад. Хоча зрілість прийшла – серце юне, Підбери лиш потрібні слова Та легенько торкни його струни І воно про любов заспіва. 1997 р.
Вже інший стоїть на моєму порозі Іди. Не вертай. Ти на вірній дорозі. Вже інший у серці моїм сіє квіти, А ті, що лишив ти, де маю подіти? Вони не цвітуть та їх серце леліє Слізьми поливає, словами жаліє. Не слухає розуму, серце уперте, Не вірить, що те почуття уже […]
Торкатися не смій душі, ЇЇ життя, ще чистий аркуш, Вона так вірила тобі, Ти ж просто взяв і підло зрадив. Ці чорні плями назавжди, Віднині, вже не поривайся, Ввібрали ніжні пелюстки, Не стерти… Як не присягайся.
Його малювала у просторі соннім,Невже ревнувала… сказала б істотно,Настільки здавалося дійство природнім,Вона відчувала на відстані доторк. Такий особливий сміливий і ніжний,Її розуміє не зрадить ніколи,Він знає як жінку захоплюють квіти,Віднині побачила стільки турботи. Його малювала у просторі соннім,Дивилася довго на милу картину,А потім зненацька.. отак відсьогодні,Свої окуляри рожеві… за ширму!
Мов весна завітала в віхолу, Не спитавши прийшло кохання, Вона зовсім не очікувала, Тільки доля знала, звичайно. Почуття огорнуло крилами, Та й заколисало, зігріло, Ніби все небесними силами, Лиш їй готувалось уміло. Заблукала десь там у Всесвіті, Така вже закохана жінка, Недосяжні в минулому мрії, Тепер і збуваються стрімко.
Як швидко плине життя час. Зростала так немов зернятко, Що в землю вкинуто спочатку, Все пізнавала водночас. Дитячий шлях був дивовижний: Садок вишневий, школа, клас, Музичні співи водночас. І дух міцний, непереможний. Навчання мало свої сходи Драйвові, світлі та з теплом. Знайомство, друзі та диплом. Були звичайно й перешкоди. Були […]
Так ніжно легенько і трепетно Торкнувся моєї долоні Губами своїми теплими І сповнилось серце любов”ю. Що линула піснею дивною, Струмочком дзвінким полилася, Горнулася радості хвилею І дарувала нам щастя. 2015 р.
Чому сумуєш листопаде,Чекає, зимоньки пора?Ніяк тебе не відпускає,Знов осінь… здавлює сльоза.А знаєш, просто все минає,Це мало статися, на жаль,Під час… згадається за чаєм,Тієї ніжності скрижаль.Шукаєш знову ти розради?Якщо кохав не забувай,Хоч кидай тисячні троянди,Відчути іншим молочай…
Ти прийшов у мій сон, Немов, ненароком, Задав осені романтики тон, Все так здавалось природно. Навіть листя, яке вже опало І дерева, що зовсім голі, Бо я бачила лише мальви, Незвичайні, кольорові. Та набіг дощ холодний, Змив безжалісно всі мої квіти, Мрії ж незбутні, втекли за обрій. Сновидіння до чого? […]