Карпатська рута і калини цвіт, Тополі шум і пісня солов’їна.. Я був усюди, бачив білий світ, Та наймиліша серцю – Україна! Вона – мій дім, вона – моя́ земля, Тут все знайоме й дороге до болю, Тут золотяться колосом поля, І зажурились верби над водою. Моя́ країна – ріки та […]
Патріотичні вірші
80 posts
О мій, Світе, калиновий, Чорнобривців мати. А твій запах малиновий… Скрізь навколо хати. Ой мій, Світе улюблений – Липи ароматні… Всі садиби голублені, Всі ліси ошатні… Ти мій, Світе, розморений… У настоях вишні, Та назавжди нескорений… Розквітаєш пишно. Ти мій, Світе, зарощений, Оповитий зіллям… Хоч війною потрощений – Геть піде […]
Цілує сонце колоски налиті, Яка ж бо щедра матінка-земля. Вкраїно люба, наймиліша в світі, Найкраща ти і зблизька, і здаля. Гостей стрічаєш ти із короваєм, Які з душею щирою до нас. Ніхто на тебе хай не посягає, Давала ж завжди відсіч ворогам. Вставала з попелу і розправляла крила, Барвінковим квітчалася […]
Моя мова – чарівна, родюча й бурхлива, Мов той люд і земля, де вона народилась. В ній – розкута спокуса літньої ночі, Різнотрав’я полів і спів солов’я, Дзюркотіння води, що втамовує спрагу, Тихий шелест колосся, що родить життя. В ній – рішучість стріли, невблаганність меча, Малинові хоругви й не скорені […]
У храмі Божім у неділю Вдосвітку служба почалась. Зібрався люд,мов на весілля І тут ,десь дівчина взялась. Побита, мокра і злиденна Вона до сповіді пішла, Зашепотіла так натхненно, Як ніби спокій тут знайшла. Слова злітали з вуст гарячих Палали-плакали свічки. Хтось співчував а хтось ставав ,, незрячий,,. Чужа […]
Впала Україна на коліна Знов несуть солдата з не війни. Не весілля буде в його хаті Молодий вернувся у труні. Не жона під образом голосить Не жона,то може й не вдова? А чого ж тоді у вісімнадцять Стала срібно-біла голова? То не мати у терпкій хустині Кольору стражденної […]
Зруйноване життя- Зламана доля, Нема вороття- В думках лише воля. Юні роки- Снігом на скронях, Вперед треба йти …. Ікона в долонях… Матері Образ- Сльози в очах, Серце із кров’ю Виштовхує страх. Молитва до Бога- Лиш би дійти, Прикрити собою- Там діти, батьки… Небо чорніє, Кулі летять, Земля маковіє- Кровопивці […]
О, мово наша, пісне солов’їна, Ти, наче пташка, в клітці золотій! “Рускій язик” висмикує пір’їни Із твоїх крил та не дає злетіти Над Україною, що ненькою зоветься, Над рідними просторами землі! І топчуть стежку солдатські берці, Та не стихають мудрі солов’ї! Бо рідне слово – то могутня сила, То зброя […]
І тільки так, під ковдрою з цих хмар, які – ось-ось, і дотягнусь рукою, завмерти у єднанні із тобою мій рідний краю. Скинути тягар нав’язливих думок. І просто бути маленькою частинкою тебе. Блакитне небо, поле золоте… Побачити, торкнутися, відчути, як річки стрічка швидко струменить, і вітер грає з вітами волосся. […]
Я ще мала, багато ще не знаю Не розумію політичних слів Але я чую, бачу, відчуваю, Що лихо рветься в Україну, у мій дім! Я бачу як страждають люди, Несуть героїв на той світ Що з нами далі, Боже, буде? Ще скільки буде у нас бід? Хіба не […]
Вишиванки. вишиванки На сорочках та запасках, Рушниках і скатертинах Вишивана Україна. На Поділлі й Прикарпатті Здавна вміли вишивати, Слобожанщині, Волині Теж чудові є майстрині. Рукоділля світ барвистий Край представить Буковинський, Виграє диво-палітра Вишиванками Полісся. Хоч різняться кольорами, Гладдю й хрестиком орнамент. Та мета у всіх єдина – Щоби квітла Україна. […]
Золотисте поле хлібне І бездонна неба синь – України-неньки символ, А ще кетяги калин. І верба, що біля ставу Миє ноги у воді, А ще – диво-вишиванки – Витвір вмілих рук майстринь. Квітнуть мальви-охоронці Й сонях, наче оберіг Та барвінку сині очі Пильно дивляться у світ. Це дітей вони скликають […]
Рідний край – моя земля, Мила Україна. Гори,ріки і поля, Мова солов’їна. Тут навкруг усе цвіте, Жито зеленіє. Сонце світить золоте, Вітер добрий віє. І літають журавлі, Там,де хмари сині. Так високо від землі, Десь,аж на вершині. Протікають ще річки Стрімко край долини. Наче вплетені стрічки В землю Батьківщини. Я […]
Люблю сій край я рідний калиновий Та верб над ставом весняний танок, Теплого літа з квітами розмову, Осінній помаранчевий вінок. Зелен-барвінку погляд той блакитний І жовтих груш в саду та яблук смак. Як же тебе, Вкраїно не любити? У цілім світі кращої нема. 2016 р.
Скільки сходжено стежинок, Скільки пройдено доріг, Та усі вони прилинуть Та й на батьківський поріг. Всі вони, як вишиванки І яскраві, і сумні, Та приводять нас із вами Знов на батьківський поріг. Біля хати стежка в”ється, У саду й там, де моріг, Кличе і вона, і серце Все ж на […]
З твоїх долонь п”ю ніжність і тепло, З твоїх казок я мудрості черпаю, З легенд прадавніх знаю, що було, А буде що, то згодом я дізнаюсь. Трембіти дивний звук з Карпатських гір Відразу своїм серцем відчкваю, Подільський мальовничий краєвид – Душею з нього я красу вбираю. Полісся синьоокого льони, Неначе […]
Ура, наступила прозренья пора! Радость и страх на мраморных лицах. Если повезет вам дожить до утра, Станете жить в законных границах! О верности, прошу, не говорите, Вот фраза: Может быть”, вам подойдет… Поставить точку в споре не спешите, Не в вашу пользу будет этот счет. На все вопросы […]
Колихала ненька немовля, Тихенько колискової співала. Завдячуючи маминим пісням Дитина мову рідную вивчала. Дитя зростало, пізнавало світ, Життєвим шляхом в серці несе гідно Слова матусі, як наказ, як заповіт: “Знай мови різні та люби лиш рідну”. Бо ж мову українську недарма Солов”їною у світі називають, І джерелом видзвонює вона, Лунає […]