Прийми, матусю Украіно, З сльозами складені вірші, Бо незалежні роковини Святкуєм з болем у душі. Не плач, не рви своє серденько, Ти хлібом годувала всіх, А ті, хто зрадив тебе ненько, Взяли на себе тяжкий гріх… Ми твоі діти Украіно, Цей біль відійде в небуття, Для нас ти рідна і […]
Патріотичні вірші
139 posts
Серце у п’ятки утікає, Коли я думаю про долю України. Коли її син вражий роздирає, Лякаючи, що лишить лиш руїни. Тоді так хочеться отого супостата, О Боже не карай, але убити. Отого, що виконує роль ката, Щоб націю квітучу погубити. Бо зло не може пахощів терпіти, Йому не милі цвіту […]
МАТІР Вона вже вдруге помирала за цей день Знесилена,голодна,божевільна; Ховала погляд від іще живих дітей, Що ….. безнадією літав,мов птаха вільна… ————————————————- Ще зранку дух життя в синах жеврів, Світився відчаєм їх погляд, синьооким, Та жоден з них більш їсти не просив Лише дивились променем глибоким І заметалася у розпачі […]
ОЧЕЙ КРИВАВI МОЗОЛI Шматочок хліба на столі… Черствий…, засохлий… шмат останній… Очей криваві мозолі Стікали хлібом тим востаннє… Кричали очі із душі I криком тим його з́їдали Тіла ж, упавши до землі, Його дістатись сил не мали Вже тіло й тілом не назвеш- В сухих мішечках купа костей (Кінець […]
Лютi днi ЛЮTOГO CTPIЛЯB!!! Mи проcили тeбe… Tи – CTPIЛЯB!! Mи мoлили тeбe… ти – CTPIЛЯB!.. , i CTPIляв…, i cтpiляв… B дикiм poзпaчi люд пpоклинaв… HE ЗHAB??? Tвoя ж куля тeбe… He знaв?? Й твoю душу cпeчe… He знaв?.., ти HE ЗHAB ??.,TИ HE ЗHAB??? Haд тoбoю мeч coвicтi […]
Як зима настала. Скінчились роботи. Поменшало в мами різної турботи. І взяла матуся рушник вишивати, Кольорами різними його прикрашати. Одягала голку в чорне та червоне, На рушнику квітли маки та півонії. Китиці калина над ними схилила, І червона птаха в височінь злетіла. Одягала голку в жовте та блакитне Колоски з’являлись […]
ТИ ДУШУ ВИШИЙ ПРАВДОЮ ЖИТТЯ І знову нагострила слова спис! Лютують думи втомлені чеканням Із року в рік старосистемний ,, лис,, Солодить людям зсолені бажання При ньому рукодерів тьмуща тьма Метуть хвостами всіх хто ,, не угодний,, Усе старе й відоме… і дарма, Що звідусіль лунає плач народний Нема…. та […]
Вишита сорочка – гордість і святиня! Символ України, поколінь зв’язок. Праці копіткої і душі творіння, Біла вишиванка – квітів ланцюжок. Візерунки вічні розцвітають дивом, В них краса природи, український дух! В них сакральна пам’ять про світання й зливи, В них любов і вірність й гіркота розлук. Вишиванка біла […]
Рідна ненька моя, Ти свободи шукала, І кожна дитина твоя, До мрії скрізь сльози вела. І настала вона, Настала година ясна́я, Коли вільні небо й поля, Коли сонце теплом розсвіта́є. Ти встала з колін, Ти усіх об'єднала, І в серці й в душі, Слід про себе назавжди зостала.
Український народе, вставай! Досить ворогу землю топтати Захищай квітучий свій край! Пора голови вверх підіймати. Я молю тебе Боже не дай, Знищить милу мою Батьківщину. Ріки , гори, зелений гай І безкрайні мої полонини. Не вмирають герої! Ні! Вони житимуть в наших серцях. Вони десь на далекій зорі І приходять […]
Усміхнена дівчина, заквітчана лугами. Її любили ріки, простори і моря. Вона і не гадала, що саме тими днями. Орел ввірветься в спокій, як вихор із далля. Приспів Батьківщина моя, Україна! Як же важко зараз тобі! Захищає тебе родинна молитва. І з’явиться сонце на нашій землі. Чорна хмара біди, перші хвилі […]
Ти в душі моїй, Вкраїно, У життєвій миті кожній. В спілих кетягах калини, У ранкових перших росах. Ти в блакиті чистій неба, У сяйві сонечка яснім, У краплинах дощу щедрих, В печенім хлібі запашнім. В золотих ланах пшениці, Ти у полях пахучих трав, В дзвінкій пісні молодиці І в тихім […]
Таксі маршрутне, водій лютує, «Усі по пільгах» – він репетує, Це в бік солдата, що попри втому Рюкзак тримає, їде додому… В очах – гармати, вогні і танки В очах пекучі, страшні світанки, Окопи, крики і мін сичання, Холодні очі, страшне прощання. У серці спогади ті колючі, Про втрату […]