Золотавими кронами вітер Все гуляє, мандрує без меж. Може в кленах погомоніти Чи заплутатись в нитках мереж. Стрілою здіймається в небо - Щоби камнем сягнути униз. В хмарах скупнеться, як треба ЗдіймЕ понад хвилями бриз. Вже сьогодні вирує в Мадриді, Хоча вчора ще був в Чернівцях. Позавчора гуляв по Флориді Й додому вертав в манівцях. Залітає в будинків шпарини - Бачить в них і чесноти, і ниць. Він висушує сліз намистини Й пірнає на денця криниць. Вмить роздмухує в лісі багаття, Квіт й насіння по світу несе. Може бути страшнішим прокляття Чи потрібнішим - понад усе. Зустрічає життя й проводжає. Поцілунком вітає в чоло. Робить все, що душа забажає, А над вечір смакує Мерло. Серед вихру багряного листя Витанцьовує сольний контемп І лишень тільки він один знає - Воля це... чи самотності темп.