Якби тільки ми бУли знайомі…
Я б зробила тебе щасливим –
Спиною до спини на зламі
Стояла б у світі бурхливім.
І вислухавши, мов пастир,
Сум і біль би твій зрозуміла –
Наліпила б на душу пластир
Й цілувала би збиті коліна.
Все – що ти знав на початку
Про кохання, здалося б маною.
Кожну кому, тире і крапку
Ти хотів би вивчати зі мною.
Тримав би в обіймах надійно,
Цілував би лоскотно в носик.
Ми читали б Шекспіра мрійно
Й заплітав би мені ти коси.
Якби знав ти, що є я в світі –
Ти ніколи не дав б мені впасти.
Спіймав би над прірвою в житі
Й захистив від усіх напастей.
Я б не знала, які на смак сльози,
До безумства кохала б – шалено.
Ти тулився б до мене в грози –
Якби ж тільки знав ти про мене…
Автор публікації
Коментарі: 1Публікації: 29Реєстрація: 08-08-2020
Достижение получено 13.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Думок на тему “Якби…”
яка впевненість в собі. яка жіноча сила слова
та от питання є одне – чи він би був на то готовий
на те, що обіцяєш ти…
а що взамін, отримати він нього сама хочеш
чого шукаєш:жертовності чи жертви
у цім ділі
вибачайте за такі роздуми – вірш таки зацікавив )