На пам’яті не видно шрамів,
їх лиш приховують роки,
там трішки зайвих кілограмів
і ненаписані думки,
там чубчик, що давно обриднув,
листи, які не донесли,
там час, той що безслідно сплинув
і мрії, що переросли,
там люди, до яких байдуже,
і їм також до тебе вже,
там ті, із ким тобі не дуже.
Брехня себе не вбереже.
Там ті, кому іще цікаво,
ти як, із ким, навіщо й де,
хто посміхається лукаво,
але очей не відведе.
На пам’яті синців не видно,
але тобі і не болить,
якщо сьогодні, просто й гідно,
ти проживаєш кожну мить.