Для голосування необхідно авторизуватись

Осіннє…

Не зазирайте в дзеркало, моє осіннє листя,
Пройдешні дні безжальні й нещадні до часу́,
Хто упізнає нині вас у вирі падолиста,
Що ви садів зелених леліяли красу.

Над річкою утомлені схиляються тумани
І топлять власну старість у дзеркалі води,
Посохли у дерев рясних живі багряні рани,
Від літніх днів пекучих загоєні сліди.

Летить життя і вирій змін міняє всіх і всюди,
І осінь лиш хвилина в годинника ході.
Не зазираймо в дзеркало, бо «вчора» вже не буде,
Хоч серцем і душею ми досі молоді.

 

© Денис Нарбут, 2020

7

Автор публікації

Офлайн 4 години

denisnarbut

65
Коментарі: 1Публікації: 15Реєстрація: 15-09-2021

Бронзове перо

Достижение получено 11.10.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Думок на тему “Осіннє…”