Для голосування необхідно авторизуватись
okВ період лірики і драми,
В полоні слів «Тебе люблю»
Ми дуже часто, вечорами,
Були на кладці на ставу.
«Яке в нас небо під ногами,
І місяць теж – поглянь туди!», –
Ми дивувалися ночами
На вид ставкової води.
Та осінь все перекрутила,
І, попрощавшись на бігу,
Нам дуже часто потім снились
Ці теплі ночі на ставу.
Коли ще осінь не дощила, І не світивсь вогнями глід, Коли була у літа сила Непереборна, мов Давид, Коли не множились калюжі […]
Абсурд таится за стеной Абсурд по комнате волной Абсурд. И нечего сказать, И по кусочках жизнь собрать А жизнь моя полна тобой […]
Сава з кумом зустрівся (І спитав його Тадей): -Коли на світ з’явився Підводний…хокей(!)?.. -Скажу,куме,без обману (Лиш подумаю як слід)- Тоді,коли…розтанув На…ковзанці(!)лід!..
Половіють жита молоді, Вкрився золотом колос пшеничний На землі українській святій, Лине жайвора вранішня пісня. Її чує щодня хлібороб, Йому з нею […]
Думок на тему “На ставу”
гарно