Магія ночі Белтайну, Сила і чари весни. Місяць у небі багряний. Дзвінко звучать голоси. Дивна і лагідна пісня Ллється у цю ніч вогнів. Душі багаття очистить Перед приходом Богів Тих, що віками забуті. Та не вмирають вони. Все ще приходять почути Заклики діви-весни. Хочуть іще танцювати Серед відьом, чаклунів І […]
Daily Archives: 04.10.2020
20 posts
А знаешь, сегодня я полюбила осень. Ту осень в которой нет тебя. А знаешь, быть одной так даже проще, Без криков ссоры под звуки дождя. ⠀ А знаешь, сегодня я в любви призналась Самой себе, играя желтою листвой. И знаешь, стало легче, признавая, Что наконец я не больна тобой. ⠀ […]
Ой, пугу-пугу, ішло дівча з лугу, сіно позгрібала, в копички складала. Іде до джерельця, пити хоче серце і дзюрчить водиця в маленькій криниці. Аж тут козаченько до неї підходить, про місяць і зорі розмову заводить. “Ой, козаче славний, балачку веди, будуть батьки в хаті до нас приходи. […]
ЦЕ СЛОВО РОЗГОРТАЄ ВСЕСВІТ Я шукаю останнє Слово, Перегортаючи мільйони слів І це Слово Життя основа Промайнуло променем птахів… У сивому небі золотої осені Це Слово живе навіки І Слово побачать закохані очі У дзеркалі Вічної ріки… Це Слово розгортає Всесвіт, Даруючи людям живу Надію, Це Слово прадавнє: «Хрест», […]
Час А час бентежним іноді буває, Його турбує щастя й сум людей. Він співчуває, як ніхто не відчуває Знає безліч непотрібних нам речей. А час таки турботливим здається, Він пережив моменти, що ятрять Дарує сміх і з нами він сміється Дає надію, коли руки вже тремтять. А стрілки […]
Спогади можуть по-різному: Запахом свіжого меду, Чи солов’їною піснею Швидко піднятися в небо. Спогади вишнями капають, Кличуть до лісу дзвіночками, Злегка царапають лапами, Жаром печуть під сорочкою. Спогади можуть: тюльпанами, Листом кленовим посіченим, Нити минулими ранами І під ключицею відчаєм. Спогади: сонячним променем, Соком томатним, підсоленим, Власного серця законами, Мозком […]
Порою сильный страх терзает мою душу, от мысли, сколько мне осталось дней. С пучины хочется мне всплыть на сушу, и в одиночестве побыть среди огней. Но воспоминанья тянут душу в омут, Обрывки прошлого цепляют якоря. Многие в этой пучине страшной тонут, но я проплыл эти безумные моря. Я прошёл сквозь […]
1 Ти мила серцю моєму і людям, Пишеш Божественні диво-вірші, Довіряючи лише блакитним небесам Сповідь самотньої та ніжної Душі… 2 У кожному слові – зоряний спалах Розкидує промені срібні і сивочолі І ти летиш, немов рожевий птах, […]
ПОЕМА-АПОКРИФ В 3-Х ЧАСТИНАХ ЧАСТИНА ІІІ Господи, Господи, Співають блакитні небеса, Співають птахи небесні, Грають Господні Янголи На золотих суремах, Золотих арфах, Співають Господні Янголи На рожево – блакитній веселці, Оспівуючи перемогу Господа, Господа Ісуса Христа Над майстром Брехні , Царем Темряви – Сатаною… Господній Янгол, Розкривши срібні […]
ПОЕМА-АПОКРИФ в 3-х ЧАСТИНАХ ЧАСТИНА ІІ Господи, Господи, Господи Ісусе Христе Ти наказав Господнім Янголам Вилити із чаш Гніву Господнього Кров страждань Господа На кривавому хресті Голгофи В буремний простір Океану, Де в центрі – мармурова скеля, Що схожа на кремезну людину або Розлюченого і голодного звіра… Цей […]
Я – жінка, небайдужа є до болю, Який гартує рідних та близьких, І намагаюсь словом, і рукою Загладити рубці душевні їх. Я – жінка, та, що буде вірним тилом, І стане поруч у тяжкій біді, І душу зможе піднести на крилах В натхненні, що важливе у житті. Бува […]
В період лірики і драми, В полоні слів «Тебе люблю» Ми дуже часто, вечорами, Були на кладці на ставу. «Яке в нас небо під ногами, І місяць теж – поглянь туди!», – Ми дивувалися ночами На вид ставкової води. Та осінь все перекрутила, І, попрощавшись на бігу, Нам […]
На трёх холмах стоит сей город, Годами стар, душою молод. Могучий Днепр омоет бреги, Город-река теперь навеки! История твоя богата И достижением, и славой, И названный, ты, был когда-то Містом козáків – Січеславом! История, архитектура, Наука, транспорт и культура, Ты – Украины бриллиант! В душе твоей живёт талант! Узоры Петриковки […]
Дніпро — велика і могутня річка, Ти крізь століття все течеш, течеш… Потоку твого синя стрічка – То ти біжиш, а то замреш… На схилах бачив смерть і радість, І бій, і славу козаків. І, навіть, твоя мудра старість Не додає тобі років. Ти, наче, той козаче бравий, Своїми водами […]
Вчителі, вчителі, вчителі, Замінили ви маму тата, Коли ми першачки-школярі Прийшли в школу знання здобувати. Ви терплячими дуже були, На “чрму” наші відповідали І пояснювали як могли Усе те, щоб ми світ пізнавали. Переходили з класу у клас Та дорослішали із роками. Пам”ятаємо й нині ми вас, Хоч багато хто […]
Дідусь, бабуся — мої спартанці. Залізне ліжко і сало в банці, “доріжка”, віник, казкова грубка, “дворянчик” Тобик і кицька-любка. В садку під тином — тіниста вишня. Вона читала думки колишні про повоєнні голодні роки, тому й родила завжди нівроку. Весняні кози, курчата літні. Забитий погріб, квітник привітний. Старенькі фото, як […]
Предисловие Мало на свете человека, Который рассказал бы такие страсти, Что были в начале XVII века, Которые привели страну от польской напасти. I Русский монах Григорий возжелал царского трона, Такое заветное желание у него было. Чтобы над ним была корона, И это в истории не забыли. Ведь из-за этого не […]
Пора цвітінь вже відійшла, не плаче хвощ, не пахне липа. Бо осінь золота прийшла, небесними слізьми омита. Земля вже стішилась — вляглась, зопріле листя обгортає… Вона не спить, ще не здалась… Вона ще дихає — кохає… Та набирається води, щоб вдосталь напувать коріння… Ще не далеко до зими — зосталось […]