ТРЕМТ
Буває… так важко дібрати слова́ː
Крізь душу неначе застрягли чуття
І хвилі натомлені в небо звива
До зорь занебесних. То – мо́є життя,
Яке смутком Бога світ мрій сповива.
На пензлі художника – нитка буття,
А пульс лицедія – це маска нова́…
Поети – знов створюють серцебиття,
Що в римах чарі́вних любов колива
І нас в пелюстках… І нема каяття.
Дзвенислава Гай-Нижник
26 червня 2018 р.