Сіло сонце. Тихо у дворі.
Так приємно бути наодинці.
Вечір знов вмикає ліхтарі,
Ніч малює в неба на сторінці.
Намалює місяць і зірки,
Підніми лишень у небо очі.
Всесвіт дав нам лічені роки,
Щоб відчути всю чарівність ночі,
Велич неосяжних тих небес,
Таємничість зоряних галактик.
Тиха ніч, мабуть, – пора чудес,
Ту красу помітить лиш романтик.
Чом її насправді так люблю –
Це не кожен здатен зрозуміти.
Знов глибока ніч, а я не сплю,
А мені подобається жити…

2 коментарі “Ніч”
ніч. це чудесна пора для думок,
це рпекрасна мить для закоханих.,
і для злочину зробити щоб крок…
а скількі то у житті отих ночей недоспаних…
Я дуже розумію автора. Я також люблю ніч. Для мене особисто – це простір творчості. Це також і світова поетична традиція. Поети усіх часів та народів оспівують красу зоряної ночі. Може тому, що саме вночі можна почути голос Бога….