Чомусь ïï не зрозумiла досi…
Така чарiвна й водночас сумна.
То барвами на сонцi грає осiнь,
То вмить дощем заплакала вона.
Ось посмiшку дарує нам привiтну,
Теплом приємним радо огорта!
Яскраво чорнобривцями розквiтне,
I розфарбує золотом мiста!
А якось ранком гiрко так заплаче,
Мов дiвчинка маленька у сльозах.
Знов небо сiре… I сумне неначе
Образив хтось… I дощ в ïï очах.
Подує вiтерець… А потiм- тиша.
З дерев поволi листя полетить…
Всмiхнеться знову осiнь дивовижна…
Мабуть, ïï й не треба розумiть…
Автор публікації
Мы те, кому сей мир не безразличен,
Мы те, кто воспевает красоту.
Поэт – он бесконечно романтичен,
Он делает прекрасной простоту.
Достижение получено 24.09.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 11.08.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
7 коментарів “Осінь”
Гарно.
Дуже гарно!
Є глибокий образ осені ( а не формальна риторика, яка зустрічається інколи у віршах )….У просторі вірша пані Катерини є бентежна та радісна Людська Душа героїні, яка щиро закохана в осінь. Це відчувається у кожному слові, кожному образі…..Майстерне володіння словом мене просто зачаровує. Вітаю з творчою перемогою.
Щиро дякую !
Гарний вірш! Дуже легко читається! 😊
Я читав багато віршіів про осінь (Пушкін, Блок, Єсенін, Шевченко, Леся Українка, Антонич). Тому мене особливо вразило порівняння осіннього дощу з плачем дитини. Це дуже сміливий поетичний образ в стилі “пушкінської поетики”. Вітаю автора і бажаю нових творчих вершин, але не зупинятись та сміливо йти далі, щоб кожне поетичне слово співало барвами Краси та Правди
Дякую!