Впусти в своє серце давнє кохання…
Не бійся, що втратиш, довіритись, здатись,
Поринути в тьму чи піти на край світу,
Признатись у тому, що виросли діти.
Впусти і не думай за розірване серце,
За пройдені кроки без віри у себе,
За бій на поличці старого годинника,
За збережене десь почуття антилірика.
Люби, поки ще не зім’ялося тіло,
Колись та й тепер ти його так хотіла,
Бо час невблаганний, підступний та хитрий
І в старості будеш лиш душу любити…
Автор публікації
Коментарі: 3Публікації: 13Реєстрація: 31-08-2020
Достижение получено 10.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
