Для голосування необхідно авторизуватись

Поезія Філософська лірика

Роза

автор |Опубліковано |3 Коментарі
Вот, сорван розы пахнущий бутон…
Он радует и так приятен глазу,
но вряд ли тот цветка услышал стон,
кто, срезав стебель, ставил розу в вазу…
Мне скажут, что цветы мы те растим
чтоб дом украсить ими нам на радость.
Сей грех невинный мы себе простим,
порой душе сия приятна сладость,
и дальше будем рвать, себя любя…
Когда нет слов, в ходу цветов бутоны,
в восторге ввысь летим… цветы губя,
нам слышать ни к чему растений стоны…
…Гляжу, уже совсем оборван куст,
он мёртв, колюч, безрадостен и пуст…
1

Автор публікації

Офлайн 8 років

Геннадій Дегтярьов

222
Коментарі: 8Публікації: 130Реєстрація: 15-08-2018

Золоте перо

Достижение получено 04.09.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Вам також можуть сподобатись:

Опубліковано

Захисникам України

Сьогодні сон тобі не вдався, Чомусь спокійно не спалось, Чи тиск на вулиці мінявся, У дні минулім не жилось?… Причина також є […]

4
Опубліковано

Осінь

Осінь гуляла у парку, Губила пожовклі листки, Стрічала барвисті світанки, Зривала з троянд пелюстки… “Любить-не любить!” – ворожить! А ніжний обранець її […]

3
Опубліковано

“Вітрила”

  «Вітрила»   Повір для мене ти вітрила І вітер що жене у далечінь Для мене душу ти свою відкрила І я […]

2
Опубліковано

Кохання в Барселоні

1 Коментар

У Барселоні рідко дощ. Пекучий брук. Ми йшли старезних стін уздовж З вузлом із рук.   Троянди пахли п’янко так І грів […]

5

3 коментарі “Роза”