Поезія Філософська лірика Стихов ненужный гений автор Геннадій Дегтярьов|Опубліковано 22.08.2018 О, мой стихов ненужный гений, казалось, к ночи ты затих и мне не шлёшь своих творений, и душу твой не мучит стих… Любимец преданных поклонниц, сжигающий меня в огне, ты — старый друг моих бессонниц, скажи, зачем ты нужен мне? Ведь нет в тебе любви и света, ты создан маять и терзать, ты — плеть, ты — розга для поэта, ты можешь лишь одно — стегать, засунуть в душу вдруг ненастье и света разума лишить, даря взамен душе несчастье, отняв желанье жизнь любить… Ты — тяжкий вихрь моих сомнений, грехов тяжёлый груз моих… О, мой стихов ненужный гений, зачем ты к ночи не затих?.. 2 Автор публікації Офлайн 8 років Геннадій Дегтярьов 222 Коментарі: 8Публікації: 130Реєстрація: 15-08-2018 Золоте перо Достижение получено 04.09.2018 Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Опубліковано 01.03.2022 Соколи України 1 Коментар Крушіть соколи України, орду московитів. Щоб, як в пеклі всі горіли, на Вкраїні милій. Вони землю нашу вічну, сльозами залили, Зруйнували, що […] 8
Опубліковано 22.08.2020 Коли вдягаю вишиванку Коли сорочку одягаю вишивану Ту, що мені матуся дарувала, Таке тепло безмежне відчуваю, Ніби торкнулися мене долоні мами. Хча давно пішла вона […] 3
Опубліковано 01.09.2020 Молитва мами – оберіг Він пішов захищати Вітчизну, А матуся молилася вслід І, напевне тому не загинув – Захищала молитва від бід. Відчував син матусі тепло, […] 1
Опубліковано 15.08.2018 Яке ж прекрасне небо і чудове Яке ж прекрасне небо і чудове На заході, де сонечко сідає: Тут золоте, там срібне, ось червоне, І тихо сонечко в […] 3