Ворожий вітер гне дерева до землі,
Від жалю плачуть небеса, чорніють ночі,
Тремтять берізки боязкі в холодній млі,
Лиш мужній дуб стоїть — коритися не хоче.
Скажена буря не згаса та не згаса,
Шкребуть гілки у вікна, просяться до хати,
І гонять ворога блаженні небеса,
Бо в нашім краї він бажає царювати.
Та вранці сонячне проміння золоте
Злетить з небес та прожене ворожу силу,
Зазеленіє, заквітчає, розцвіте
Наш рідній край в благословенні небосхилу.
© Денис Нарбут
Автор публікації
Коментарі: 2Публікації: 23Реєстрація: 15-09-2021
Достижение получено 24.01.2022
Титул: Автор місяця (Грудень 2021)
За публікацію “Зустріч”
23 вподобання користувачів у листопаді
Достижение получено 23.11.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
4 коментарі “Буревій”
Майстерне володіння словом, глибина роздумів про природу та людське життя, немов симфонія….Вражений
Образно. Так ніби про сучасні події через призму природи. Пейзаж описаний так, що читач відчуває напруження і захоплення.
Гарно!
Денис, як завжди круто! Небо за нас!!!