Обов’язково повертайся, літо!
Приводь з собою теплий шквал подій!
В зелені луки – босоногих діток.
Їх посмішкам розчулено радій.
Даруй зимою втомленим – наснагу,
Веснянок сонячних усмішки на очах!
Принось плечей оголених засмагу
Й гудіння надокучливих комах!
Обов’язково повертайся, літо!
У снах, у мріях, в дописах, віршах!
Нехай жовтіє-колоситься жито
І червоніють яблука в садах.
Нехай пісок гарячий ноги ранить
І колихають хвилі моря теплий шум.
Тумани-роси в луг вологий манять,
Де цвіркуни дзвенять вечірній сум.
Ти повертайся, літо, повертайся…
Не кидай нас, надій не віднімай.
В осінніх наших душах залишайся…
Живи у нас в серцях і не зникай.

2 коментарі “Повертайся, літо”
Поетично, щиро,барвисто. Вражений
гарно